- бездонний
- [беиздо/н:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бездонний — а, е. 1) Який не має дна; без дна. || перен. Якого важко наповнити. 2) перен. Дуже глибокий. || Безмежний, неосяжний. || Дуже сильний … Український тлумачний словник
бездонний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Бездонный Колодец — Бездонный Колодец, Тюпсюз Хосар укр. Бездонний Колодязь, Тюпсюз Хосар крымскотат. Tüpsüz Hasar Координаты: Координаты … Википедия
безденний — а, е, діал. Бездонний … Український тлумачний словник
бездонність — ності, ж. Абстр. ім. до бездонний … Український тлумачний словник
бездонно — Присл. до бездонний 2) … Український тлумачний словник
безодній — я, є, діал. Бездонний … Український тлумачний словник
незглибимий — незмірний, бездонний [IV] … Толковый украинский словарь
пропадистий — глибочезний [IV,VI] глибокий, бездонний, (реґіоналізм) З пропадистих, чорних мов горла безодні дебрів, підіймалася сивими туманами пара, [ЗБ 17]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
безмежний — I (який не має видимих меж), без меж, безко[і]нечний, безкрайній, безкраїй, нескінченний, безбережний, безберегий, неокраїй; бездонний, безмірний, незмірний, незміряний, незміренний, невимірний (який неможливо / важко виміряти); неоглядний,… … Словник синонімів української мови